Loading...
РОКОКО 2018-08-04T11:47:49+03:00

Рококо

XVIII століття – це нове відкриття античної культури, що відбулося завдяки археологічним розкопкам у римських містах Геркуланумі і Помпеях, які чудово збереглися під шаром попелу, міста з вулицями і будинками, з прекрасними зразками римського живопису, що в свою чергу надихали художників та архітекторів.

У 20-х роках XVIII століття у Франції з’являється рококо – перший безордерний стиль, грайливий і витончений, що вважається несерйозним і легковажним, який став, тим не менше, дуже популярним  в інших країнах і зробив величезний вплив на розвиток усіх видів мистецтва, особливо декоративного. Термін «рококо»  від французького «rocaille», що позначає орнаментальний мотив вишуканої форми, що нагадує морську мушлю. Рококо часто вважають пізньої стадією барокко. Але, як по використовуваних зовнішніх формах, так і за своїм внутрішнім настроєм цей стиль дуже відрізняється від галасливого і грандіозного барокко. Ззовні – це легкість і витонченість, що межують з грайливістю, любов’ю до екзотики, неповторна, вишукана декоративність. Його часто «дорікають» в бездумності і легковажності, але за цими зовнішніми проявами ховаються висока витонченість, блискучий художній смак і досконалість форми.

Саме в епоху рококо вперше виникає уявлення про інтер’єр, як цілісний ансамбль: стильової єдності будинку, декору стін і стель, меблів і т.д. І ніколи раніше інтер’єр так точно не відповідав характеру життєвого устрою. Всі предмети інтер’єру виготовлені з великою увагою до комфорту життя.

Кімнати не розташовувалися анфіладою (як у XVII ст.), а утворювали асиметричні композиції. У центрі, зазвичай, розташовувався парадний зал (салон). Кути кімнат закруглюються, всі стіни прикрашаються різьбленими панелями, позолоченими орнаментами і дзеркалами, які немов розширюють простір, додаючи йому невизначеності. Кімнати стають трохи менші і нижчі, створюючи атмосферу інтимності, характерну для будуарів. В інтер’єрах з’являються пересувні ширми, що візуально змінюють простір; гобелени із зображеннями квітів, пагод, людей в китайському одязі; знаменитий китайський фарфор, вишукані орхідеї, тонкі дерева, акваріумні рибки, а також витончені лаковані меблі китайських майстрів, ніби створені для рококо.

У світських будинках меблі стали розставлятися певними групами (зазвичай – стіл, диван і кілька стільців), створюючи такі собі «осередки» для зборів спільноти. Для форм меблів рококо характерна повна відмова від автономності окремих елементів конструкцій (архітектонічності), симетрії і прямих ліній. Головним стає прагнення розчинити деталі в загальному об’ємі предметів. Недарма меблі рококо здаються ніби то відлитими з однієї пластичної маси.

У колориті переважають ніжні пастельні тони. Найбільш популярні колірні поєднання – біле з блакитним, зеленим або рожевим і неодмінно золото.

WhatsApp chat
EnglishRussianUkrainian